Третя ракетка світу Джессіка Пегула відповіла на запитання журналістів перед стартом виступів на турнірі WTA 500 у Вашингтоні
– Джессіко, для вас розпочинається перший турнірний тиждень після перерви. Чого ви очікуєте від виступу у Вашингтоні?
– Я дуже рада знову бути тут, у Вашингтоні. Мені завжди подобається розпочинати тут літню серію турнірів, і з цим місцем у мене пов’язано багато чудових спогадів. Думаю, це чудовий початок хардової частини сезону. Я рада бути тут, а далі подивимося, що станеться.
– Для провідних тенісистів період після Вімблдону іноді нагадує невелике міжсезоння або коротку перерву. Але, судячи з вашого подкасту та соціальних мереж, ви багато подорожували країною і відвідали кілька весіль. Чи відчули ви, що це була перерва? І скільки часу вам вдалося приділити підготовці до цього турніру?
– Якщо чесно, часу на підготовку в мене було небагато. Я багато подорожувала, а також мала чимало інших робочих справ, не пов’язаних безпосередньо з кортом. Було багато позатенісних заходів і зобов’язань, які я запланувала заздалегідь. Спочатку я взагалі не збиралася виступати тут, але зрештою додала цей турнір до свого календаря. Насамперед тому, що він проходить зовсім недалеко від мене. Сюди легко дістатися, і це зручний турнір перед поїздкою до Торонто та Цинциннаті.
Так, я побувала на кількох весіллях, чудово провела час, а між ними ще й багато працювала, тому тиждень вийшов дуже насиченим. Не буду брехати: моя підготовка, напевно, не була ідеальною, але маємо те, що маємо. Я рада можливості зіграти.
– Ви сказали, що вирішили додати цей турнір до свого календаря перед початком великих змагань категорії WTA 1000. Чому для вас було важливо включити Вашингтон до своєї підготовки перед цими більшими турнірами?
– Я майже завжди грала на цьому турнірі, тому добре знайома з усією його організацією. Тут також живуть мої друзі. Для мене це завжди був дуже приємний тиждень, із якого добре розпочинати літню серію. Тут можна трохи пограти у спекотних умовах. Хоча я живу у Флориді й там насправді значно спекотніше, цей тиждень усе одно допомагає адаптуватися до спеки та звикнути до м’ячів.
Також тут неймовірно приємні вболівальники, перед якими завжди цікаво грати. Не знаю, мені завжди здавалося, що цей турнір задає хороший настрій для всієї серії. Тут панує чудова енергетика. Мені, як американці, завжди максимально приємно виступати у столиці країни. Тому, мабуть, цього року я просто не могла не зіграти тут. Спочатку думала пропустити турнір, але потім вирішила знову додати його до свого календаря.
– Минулого року ви разом із Джеком Дрейпером виступили у першому розіграші оновленого турніру змішаних пар на US Open. Нещодавно було оприлюднено список учасників, і я побачив, що ви плануєте знову зіграти разом. Розкажіть про минулорічний досвід і про те, чого очікуєте від нового виступу. Також чи є серед інших команд суперники, проти яких ви особливо хотіли б зіграти? Наприклад, у списку є Арина Соболенко і Новак Джокович, Коко Гофф і Тейлор Фрітц, а також інші сильні пари.
– Ми якраз щойно обговорювали цей список. Якщо чесно, минулого року цей турнір мене приємно здивував. Він викликав величезний інтерес. Наш вид спорту особливий тим, що чоловіки й жінки можуть виступати разом на одному корті й на одній сцені. Не думаю, що таке можливо у багатьох інших видах спорту. Тому мені здається, що організатори знайшли дуже цікавий спосіб використати цю особливість тенісу.
Як ми побачили минулого року, вболівальникам неймовірно подобалося спостерігати, як провідні тенісисти й тенісистки грають разом. Думаю, їм також було цікаво дивитися, як досвідчений парний гравець протистоїть тенісисту, який здебільшого виступає в одиночному розряді. Було багато різних сюжетів, за якими вболівальники із задоволенням стежили. US Open настільки виріс, що люди просто хочуть бачити теніс.
Мені пощастило провести, здається, щонайменше три матчі. Ми зіграли на стадіоні Артура Еша у вечірній сесії перед повністю заповненими трибунами, і це було неймовірно весело. Я виступала разом із Джеком. До того ми майже не спілкувалися, але зрештою стали хорошими друзями, і зараз у нас чудові стосунки. Тому ми вирішили спробувати ще раз.
Я знаю, що останнім часом у нього було кілька травм, тож подивимося, як усе складеться. Думаю, для нього цей досвід був особливо важливим, адже раніше він ніколи не грав у вечірній сесії на стадіоні Артура Еша. Можливість вийти туди й відчути цю атмосферу ще до того, як це станеться з ним в одиночному розряді, напевно, була дуже корисною.
У нас була чудова взаємодія. Це було справді захопливо, і, думаю, вболівальники також змогли краще побачити характери гравців. Було цікаво спостерігати за їхніми особистостями й за тим, як вони поєднувалися у різних командах. Утім, усі пари виглядають дуже сильними. У міксті ніколи не знаєш, як усе складеться. Іноді багато залежить від удачі, особливо через різницю між подачею чоловіків і жінок. Може статися лише один брейк, після якого сет фактично вже завершений. Тому напруга виникає від першого ж розіграшу, і потрібно одразу бути максимально зосередженим.
Так, Арина та Новак виглядають максимально сильною командою. Усі пари здаються складними суперниками. Навіть не знаю, проти кого я хотіла б зіграти. Якщо чесно, не хотілося б грати ні проти кого з них. Навіть минулого року в нас була дуже складна сітка, тож подивимося.
– Ви були на багатьох весіллях тенісистів і самі мали, можна сказати, тенісне весілля. Напевно, ви також бували й на весіллях людей, які не мають стосунку до тенісу. Чи є щось характерне для весілля тенісиста, за чим одразу можна зрозуміти: “Так, я на весіллі професійного тенісиста”?
– Зазвичай там завжди є якесь посилання на теніс. Обов’язково присутня якась тенісна деталь. Навіть на нашому весіллі ми додали дещо, пов’язане з тенісом, тому що саме завдяки цьому виду спорту люди вас і знають.
На весіллі Пейдж Лоренц і Томмі Пола, наприклад, одним із коктейлів був Honey Deuce. Мені здалося це дуже милим, таким невеликим натяком на теніс. Так само було й на весіллі Ейші Мухаммед. Я вже не пам’ятаю, що саме там було, але завжди присутня якась маленька тенісна деталь. Водночас її не повинно бути надто багато, адже, думаю, ніхто не хоче весь вечір говорити про теніс. Але все одно ніби залишається нагадування: “Так, не забувайте, ми граємо в теніс”. Напевно, це та деталь, яку я завжди помічаю.
– Моє запитання стосується генетичного тестування, яке WTA починає проводити безпосередньо тут, на турнірі. Що ви думаєте про запуск цієї програми і чи вже пройшли тестування?
– Ні, я ще його не проходила. Наскільки я розумію, це буде просто мазок із внутрішньої поверхні щоки. Думаю, WTA прагне запровадити нову політику й оновити правила, які, можливо, вже трохи застаріли. Наскільки я знаю, вони провели велике дослідження, вивчали підходи інших видів спорту, ліг, а також Олімпійських ігор і те, в якому напрямку всі вони рухаються. Після цього вони вирішили пришвидшити запровадження нової політики, адже попередні правила, здається, взагалі не змінювалися протягом тривалого часу, хоча відтоді багато що стало іншим. Гадаю, у WTA вирішили, що це необхідно зробити, тому я буду готова пройти тестування, коли це буде потрібно.
– Чи обговорювали гравці між собою цю нову вимогу? Якою була їхня реакція?
– Я нічого не чула від інших гравців. Але це також мій перший тиждень після повернення до змагань. Думаю, протягом наступних кількох тижнів ми побачимо, якою буде реакція. Поки що ніхто зі мною про це не говорив.
– Джессіко, я бачу, що ви носите браслет Whoop. Хотів би запитати про відстеження показників організму. Наскільки детально ви аналізуєте ці дані? Наприклад, Oura Ring стає партнером US Open. Як спортсменка, ви самі глибоко занурюєтеся у всі ці показники чи здебільшого залишаєте їх аналіз своїй команді й просто носите пристрій?
– Мені подобається носити цей браслет. Іноді він дає мені базове розуміння того, в якому стані перебуває мій організм. Тенісисти звикли постійно тренуватися, займатися фізичною підготовкою та багато працювати. Іноді ти просто не усвідомлюєш: можливо, сьогодні я трохи виснажена, починаю хворіти або зміна часового поясу вплинула на мене значно сильніше, ніж я думала, і зараз не найкращий момент для інтенсивного тренування. Ми запрограмовані постійно долати втому й продовжувати працювати, але цей пристрій допомагає мені трохи зупинитися й сказати собі: “Гаразд, сьогодні, напевно, не потрібно працювати ще інтенсивніше. І це нормально”.
Іноді користі від дня відпочинку або легшого навантаження насправді більше, ніж від спроби змусити себе продовжувати, думаючи, що більше завжди означає краще. У цьому сенсі пристрій став для мене корисним. Також він допомагає відповідальніше ставитися до сну. Я за своєю природою сова, люблю засиджуватися допізна й довго не лягати спати. Тому я сприймаю це як певну гру, намагаючись стежити, щоб спати необхідну кількість годин.
Мої тренери та фахівець із фізичної підготовки також отримують корисну інформацію. Зараз чудово, що ми можемо носити ці пристрої під час усіх матчів. Це дає базове розуміння стану організму безпосередньо під час гри. Ми не використовуємо ці дані постійно, але після особливо важкого матчу я можу надіслати їх своєму тренеру з фізичної підготовки. Він дивиться, якою була моя частота серцевих скорочень, на якому рівні я працювала протягом кількох годин, а потім відповідно коригує навантаження наступного дня. Він може сказати: “Гаразд, сьогодні нам не потрібно багато працювати, адже вчора ти вже отримала величезне навантаження”. Тому, на мою думку, це корисний інструмент, якщо не починати надто багато про нього думати.
Іноді можна прокинутися з поганим показником відновлення, хоча цього ж дня потрібно грати матч. Я знаю тенісистів, які саме тому не люблять носити такі пристрої. Вони кажуть: “Я не можу бачити цю цифру. Не хочу на неї дивитися. Мені здавалося, що я почуваюся нормально, але показник жахливий”. Потрібно просто навчитися нормально до цього ставитися.
– Раніше ви згадали свій подкаст. Зараз у вас уже вийшло понад 50 епізодів. Як би ви описали його розвиток від першого випуску до сьогодні? Які уроки ви засвоїли, поступово занурюючись у світ подкастів?
– Боже мій, упевнена, що зараз ми значно кращі, ніж були у першому епізоді, коли взагалі не знали, що робити (сміється). Думаю, наші редактори також дуже вдячні за те, що зараз ми справляємося зі своєю роботою значно краще, ніж раніше. Це був веселий процес навчання.
Мені здається, кожна з нас поступово знайшла теми, про які їй найбільше подобається говорити. Дженні [Брейді] була дуже наполегливою й кумедною під час обговорення запитань від уболівальників та всього подібного. Їй дуже подобалося бути ведучою цього сегмента. Я більше зосередилася на тенісних новинах, а Дез [Кравчик] і Медді [Кіс] подобається проводити різні ігри.
На початку ти цього не знаєш і просто займаєшся різними випадковими речами. Потім поступово розумієш, що саме в тебе добре виходить, що тобі подобається робити і в чому ти можеш бути найбільш корисною. Це те, чого ми навчалися протягом приблизно 50 останніх епізодів. Невдовзі виповниться рік відтоді, як ми запустили подкаст.
– Сьогодні вранці я трохи спостерігав за вашим тренуванням. З огляду на те, що ви взяли невелику перерву, як сьогодні почувалися на корті ви та ваше тіло? І ще одне запитання, яке часто цікавить людей у нашій частині світу, де теніс лише набирає популярності: як професійні тенісисти справляються зі зміною часових поясів? Наприклад, зараз ви повернулися з Європи, а згодом поїдете до Азії. Як це працює?
– Ох, це складно. Сьогодні я насправді почувалася досить добре. Протягом останніх кількох днів мої відчуття на корті значно покращилися. Після перерви ніколи не знаєш, як почуватимешся, коли повернешся. Іноді думаєш: “Це буде жахливо, мені знадобиться багато часу”. А іноді виходиш на корт і розумієш: “О, насправді я почуваюся досить добре”. У Флориді було дуже спекотно й волого. Але завдяки тому, що я тренувалася в таких умовах, а потім приїхала сюди, де трохи прохолодніше, зараз я почуваюся значно краще, ніж там. Це було корисно. Тренування у спеку завжди допомагають краще відчувати свою фізичну готовність.
Що стосується зміни часових поясів, то це досить складна ситуація. Думаю, потрібно намагатися якомога швидше повернутися до нормального режиму. Для мене дуже важливо витримати перші два дні. Людина, яка подорожує у відпустку, може не перейматися цим. Вона думає: “Посплю вдень, поїм тоді, коли захочу, і ляжу спати, коли захочу”. Але ми звикли, що вибору немає. Наступного дня потрібно тренуватися, і ти просто зобов’язаний вийти на корт. Це змушує нас не спати протягом усього дня, лягати вчасно й дотримуватися режиму. Думаю, завдяки цьому ми трохи швидше адаптуємося.
Водночас, повертаючись до теми Whoop, не варто змушувати себе працювати надто багато, якщо почуваєшся не найкращим чином. Останнім часом я змінила свій підхід: можу трохи потренуватися, але не перевантажую себе. Іноді організм просто функціонує так, ніби перебуває в зовсім іншій частині світу, тому потрібно дати йому трохи часу на адаптацію. Усі люди різні. Коли починаєш багато подорожувати, поступово розумієш, скільки днів тобі потрібно на відновлення.
Зараз я вже знаю, під час поїздок до яких регіонів найгірше переношу зміну часових поясів. Для мене найскладніші подорожі на Близький Схід. Там у мене просто жахливий джетлаг. Протягом трьох-чотирьох днів я взагалі не можу нормально функціонувати. Тому перед такою поїздкою я вже заздалегідь думаю: “Гаразд, мені знадобиться кілька днів”. Після перельотів до деяких інших країн адаптуватися трохи легше.
– Коротке уточнення щодо Whoop: сьогодні ваш показник відновлення був у зеленій зоні? І чи справді ви граєте краще, коли він зелений?
– Я точно проводила хороші матчі, коли мій показник відновлення був поганим. Саме це я й маю на увазі: між цими речами не завжди є прямий зв’язок. Упевнена, що якщо запитати більшість тенісистів, то ніхто з них не перебуває у зеленій зоні протягом усіх двох тижнів турніру Grand Slam. Напевно, завжди буває один або два дні, коли з якоїсь причини ти опиняєшся в жовтій зоні. Сподіваєшся, що не в червоній. Але я точно добре грала навіть тоді, коли показник був червоним. Тому тут багато залежить від психології.
У стартовому матчі на турнірі у Вашингтоні Джессіка Пегула зіграє проти польки Магдалени Френх. Тенісистки зустрічалися тричі, й у всіх матчах перемогу здобула американка.